Глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв прогнозує допуск цінних паперів емітентів з активами в Україні на українські біржі вже в поточному році. Фактично мова йде про подвійне лістингу для наших компаній, що розмістилися на іноземних біржах. Ринок щиро сподівається побачити в меню нові страви до зазначеного терміну, повідомляє істочнік.По словами Романа Насирова, директора «Ренесанс Капітал» в Україні та Східній Європі, можливість виведення такого інструменту на ринок обговорювалася досить давно учасниками ринку та регуляторами і загальне розуміння його необхідності існує .

У той же час якщо ДКЦПФР згодна і готова до його запуску, то у НБУ він викликає серйозні побоювання, оскільки може бути використаний як ворота для виведення капіталу. «Регулятор повинен ретельно продумати механізм структурування цього інструмента, щоб він міг використовуватися виключно як торговий», – вважає експерт.

«Ми зробили за останні три місяці стільки, що, як мені видається, до кінця поточного року ми з Національним банком вирішимо цю проблему», – пообіцяв пан Тевелєв. На його думку, перша трійка українських бірж – Українська біржа, ПФТС та «Перспектива» – будуть готові отримати такий продукт.

«Практично всі українські компанії, присутні на торгах у Варшаві, є високоліквідними в порівнянні з локальними паперами, і тому попит на такий інструмент, безумовно, буде. Перш за все від місцевих фондів і приватних осіб, які на даний момент не мають можливості інвестувати в папери на західних майданчиках, – упевнений керуючий директор з продажів і нових ринків інвестиційної групи «Сократ» Костянтин Лісничий.

Начальник аналітичного департаменту ІК ТАСК Андрій Шевчишин підтримує цю точку зору і вважає, що ринок завжди радий прийняти в обіг нові інструменти, тим більше практично не представлені на наших майданчиках акції агрокомпаній.

Інше питання – чи зможе ринок «проковтнути» таку кількість нової ліквідності і як це відіб'ється на вже котируються папери.

«Швидше за все, кошики індексів будуть суттєво переглянуті: частка аграрних компаній може досягти 25-30%», – вважає пан Лісничий. Крім того, відбудеться частковий перелив коштів інвесторів з локальних паперів в нові активи.

Учасники ринку вбачають позитив і в тому, що на місцевий ринок потраплять емітенти, які привчені і які змусили себе розкривати про себе інформацію. «А це хороший приклад, за ними можуть потягнутися інші», – вважає директор інвестиційної компанії «Фінекс Капітал» Ігор Когут.

Втім, навіть у цьому випадку загального благоденства не настане. «Це невеликий інструмент, цікавий у першу чергу локальним керуючим компаням і торговцям-фізособам, які займаються інтернет-трейдингом на Українській біржі. Глобальним гравцям за великим рахунком немає ніякого сенсу торгувати похідними, якщо є доступ до самої папері », – пояснює пан Насиров.

Не слід також забувати, що для самого виходу емітентів, крім бажання регулятора, має бути ще й бажання самих іноземних емітентів. «На відміну від українських компаній, для виходу зарубіжного емітента на будь-яку з вітчизняних бірж потрібне підписання договору між емітентом і біржею, – нагадує Руслан Магомедов, директор компанії Astrum Capital. – А сам факт існування іноземних компаній, які є власниками контрольних пакетів акцій українських підприємств, свідчить про те, що власники цих підприємств скептично ставляться до можливості залучення грошей на українському фондовому ринку ».

Не виключена і можливість сліпого прямування вартості акцій на українському ринку ціною акцій на майданчику розміщення (Варшаві, Франкфуркте, Лондоні), тобто робота по паперах буде фактично зведена до арбітражу. Також можливе виникнення конкуренції між паперами вітчизняних компаній, що входять у яку-небудь закордонну групу, і акціями самої іноземної групи, що торгуються на одній і тій же біржі в Україну.

Ці та інші невирішені проблеми можуть пересунути реальний старт торгів на 2012 р. До того ж глава ДКЦПФР вважає, що допускати на український ринок інші папери закордонних емітентів передчасно. «Думаю, що наші інвестори повинні більше працювати на нашу економіку», – підкреслив пан Тевелєв.

За матеріалами: Економічні Вісті

Tweet