Представлений метод оцінки віку за результатами вивчення зразка крові

Біологи з Нідерландів знайшли простий спосіб оцінки віку за результатами вивчення зразків крові.

Творці методики сподіваються на те, що вона зацікавить криміналістів. Деякі прийоми відновлення характерних особливостей людини за генетичними даними вже відомі; до них відноситься, скажімо, визначення кольору райдужної оболонки ока за допомогою набору з шести однонуклеотидних поліморфізмів. Запропоновані раніше ідентифікатори віку – накопичення делецій в мітохондріальної ДНК або вкорочення теломер – виявилися ненадійними і неточними.

Новий спосіб заснований на властивостях Т-лімфоцитів, клітин імунної системи. Купуючи необхідні для розпізнавання антигенів рецептори, ці клітини змушені перебудовувати ДНК. Побічним продуктом реорганізації стають закільцьовані фрагменти ДНК, але їх кількість стабільно зменшується по мірі природного старіння вилочкової залози, яка готує все менше і менше «свіжих» T-клітин.

Обравши одну закільцьованих послідовність, характерну для Т-клітин, автори проаналізували зразки крові 195 здорових голландців у віці від декількох тижнів до 80 років. Як з'ясувалося, оцінка змісту вибраних фрагментів дозволяє визначити вік людини з можливою поправкою на 9 років на ту чи іншу сторону.

Встановлений в експерименті діапазон допустимих значень віку шириною в 18 років не здається дуже вже корисною інформацією, але вчені наполягають на тому, що в криміналістиці може стати в нагоді навіть така прив'язка до вікової категорії. Важливою перевагою методики біологи вважають її універсальність: тут потрібна лише невелика кількість крові, причому ніяких розбіжностей в результатах основного досвіду та додаткового вивчення зразків півторарічної давності відзначено не було.

Зараз біологам необхідно довести, що в інших етнічних групах ефективність і надійність дослідження не знижується. Крім того, вони планують розглянути питання про вплив на результати дослідів ВІЛ-інфекції, діабету та інших хворобливих станів, тісно пов'язаних з імунною системою.

За матеріалами: ScienceNOW