Таку фарбу дряпати – тільки цвях псувати. Сам переконався. А трохи раніше в цьому переконалося і журі "Пітерської технічної ярмарку-2010", де Білоруський державний технологічний університет представляв свою інноваційну розробку. На пітерському форумі вітчизняна епоксидна композиція для створення захисного покриття отримала срібну медаль. Не залишилася непоміченою робота вчених і на нещодавній виставці в Національній бібліотеці, приуроченої до "Молодіжному інноваційному форумі-2010".

– Не можна сказати, що після всього цього до наших фарб виник вибуховий інтерес замовників, – коментує подію завідувач кафедрою технології нафтохімічного синтезу та переробки полімерних матеріалів БГТУ доктор хімічних наук, член-кореспондент Микола Прокопчук. – Поки вітчизняні підприємства більше стурбовані зниженням витрат, а не підвищенням якості продукції, серйозної уваги до подібних новинок чекати не варто. Тим не менше цікавитися нашими розробками вони стали активніше, і ми навіть ведемо зараз переговори з Мінським лакофарбовим заводом про можливість впровадження своїх технологій. Щоб переконати потенційних партнерів, ми запропонуємо заводської лабораторії повторити весь цикл випробувань наших матеріалів і впевнені, що результати підтвердяться.

Секрет впевненості професора Прокопчука – в вироблених вченими Інституту тепло-і масообміну Національної академії наук Білорусі вуглецевих нанотрубках. У технологічному університеті вони додаються у фарби, грунтовки, лаки і емалі всіх типів – епоксидні, акрилові, алкідні, водоемульсійні та інші – і чудесним чином перетворюють їх. Здатність міцно з'єднуватися з офарблює поверхнею у модифікованих фарб збільшується до 5 разів, удвічі краще вони витримують удари, мають набагато нижчу в'язкість, а тому краще наносяться, сильніше блищать і в 1,5-2 рази швидше висихають. І всі ці метаморфози відбуваються з-за нікчемно малу кількість наноматеріалів – від 0,005 до 0,1 відсотка від маси фарби.

– Розчинити така мала кількість вуглецевого матеріалу в фарбі так, щоб наночастинки розподілилися рівномірно по всьому об'єму, виявилося дуже непросто, – зізнається старший викладач кафедри кандидат технічних наук Ганна Ніколайчик. – Щоб частинки мали розвинену поверхню і при цьому не злипалися, потрібно було створити оригінальні технології попередньої обробки наноматеріалів. У виробничий процес створення наноструктурованих фарби був введений також ультразвук, який допомагає мікроскопічним вуглецевим часткам розподілятися більш рівномірно.

Наука ще до кінця не розшифрувала феномен нанотрубок, але у исследователей є досить переконлива версія механізму їх впливу на матеріал. Вважається, що в висихає фарбі вони стають центрами взаємодії молекул і допомагають вибудовувати з них сітчасту структуру. У результаті не залишається жодного технологічного параметра, який би не був поліпшений.

Правда, коштувати наноструктуровані фарби повинні більше, ніж звичайні, так як нанотрубки обходяться недешево і їх ціна в середньому становить 1000 доларів за кілограм. Але потрібно їх, як ми вже знаємо, надто мало, тому незначне подорожчання – до 25 центів на кілограм – з лишком компенсується багаторазовим збільшенням терміну служби барвистого шару.

Як переконалися вчені технологічного університету, не менш ефективно працюють нанотрубки і у складі гуми, де з їхньою допомогою створюється практично та ж структура, що й у фарбах. У результаті знос гуми знижується в 1,5-2 рази, збільшується її стійкість до дії масла, бензину, а також високої та низької температури. Скорочуються і терміни вулканізації, що дозволяє знизити енергоємність виробництва.

– Правда, на відміну від моїх колег, які займаються фарбами, ми зіткнулися з більш серйозними проблемами, – говорить доцент кафедри кандидат технічних наук Жанна Шашок. – У складі більшості гум технічний вуглець, причому в дуже різній формі, міститься спочатку, і його взаємодію з вуглецевими нанотрубками не завжди розвивається так, як хотілося б. Тому для кожної рецептури ми шукаємо своє рішення. І якщо його вдається знайти, результат завжди вражає фахівців гумотехнічної галузі. Сподіваємося, що їх високу думку про пропоновані нами розробках буде підкріплено прагненням до впровадження їх на виробництві. До речі, з нанотрубками проблем не виникне. Наші співавтори – вчені Інституту тепло-і масообміну НАН Білорусі розробили і побудували досить потужні установки з їх виробництва та зможуть забезпечити потреби як лакофарбової, так і гумотехнічної промисловості.

За матеріалами: news.tut.by

Tweet

РОЗРОБКА ВЕБ-САЙТІВ, ПРОСУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ