Остання декада лютого засвідчила: зростання цін на сталь, що став відмітною прикметою зими, може продовжитися і навесні. У всякому разі, за таким сценарієм діють багато металургійні компанії, які оголосили в лютому про чергове подорожчання своєї продукції з березня-квітня. Питання в тому, як сприймуть ці наміри в основних регіонах споживання сталі.

Цінові наміри

Ще в перших числах лютого ситуація з цінами на світових металоринку була досить невизначеною. У деяких азіатських меткомпаніям говорили про намір продовжити січневий ціновий марафон як мінімум до кінця зими. Одночасно в окремих регіонах споживання сталі аналітики угледіли надлишок пропозиції щодо металопродукції. Більш того, в середині лютого досить активно обговорювалася ситуація із здешевленням квадратної заготовки, що поставляється в країни Близького Сходу. Тоді мова йшла про зниження експортних цін у межах 20-30 дол. / тонн в порівнянні з розцінками кінця січня.

Проте вже з третього тижня минулого місяця однозначно сформувався тренд до підвищення цін на метал. Так, на початку лютого одними з перших про можливе подорожчання своєї продукції з березня на 12-15% заявили в тайванській China Steel. Через два тижні ця можливість стала фактом – весняні прайси метвиробникам містять розцінки, що перевищують лютневі на 12%.

Раніше про збільшення цін на метал, призначений для весняних поставок, заявили в китайській Wuhan Steel. У випадку з даною компанією мова йшла про подорожчання березневої стали на 45 дол. / тонн. Адже в лютому її металопродукція і так подорожчала на 15-30 дол. / тонн. У останню декаду місяця схоже заява прозвучала і з боку ще одного метвиробникам з КНР – компанії Shougang Steel, чиї холоднокатаний прокат і оцинкована сталь подорожчають з березня майже на 40 дол. / тонн. А буквально днями про зростання експортних цін на свою сталь – в межах 85 дол. / тонн з квітня – заявили і в китайському метконцерне Anshan Steel.

Корейські металурги відреагували на ситуацію практично одночасно зі своїми китайськими колегами. У середині лютого в Hyundai Steel оголосили про підвищення цін на продукцію, що випускається компанією арматуру майже на 45 дол. / тонн, а по двутавра – на 50 дол. / тонн. Американська AK Steel також підтримала тенденцію, збільшивши розцінки на плоский прокат з вуглецевої сталі в межах 50 дол. / тонн. У Південній Америці про плани підвищити з 15 березня сталеві ціни на 5-10% заявили в бразильській Usiminas.

У Євросоюзі аналогічне намір – але з 1 квітня і в межах 20% цінового росту – висловили в ThyssenKrupp. Подорожчання сталі на ринку ЄС активно сприйняли і в європейському дивізіоні корпорації Tata Steel. Тут говорили проквітневої надбавці до ціни в розмірі 80 фунт / тонн. У процесах цінового зростання взяли участь і японські метвиробникам. Наприклад, в Nippon Steel оголосили про 20% підвищення розцінок на свою сталь (більш ніж на 240 дол. / тонн), заплановану для поставок з квітня.

Хоча б підтримати склався ціновий тренд намагаються і деякі виробники сталі в Туреччині, на сортовому металоринку якої до завершення зими склалися дуже непрості умови продажів. В останній тиждень лютого турецький комбінат Kardemir підвищив ціни на свою арматуру приблизно на 5 дол. / тонн. Це при тому, що інші меткомпанії країни продавали аналогічну продукцію на 20-30 дол. / тонн дешевше, знизивши до того ж ціни на неї в межах 10-20 дол. / тонн в порівнянні з пропозицією середини лютого.

У гру включилися і меткомбінати СНД, які протягом лютого послідовно підвищували розцінки на окремі види продукції. Скажімо, у сегменті товстолистовий стали таке подорожчання могло досягати 100-150 дол. / тонн за три-чотири тижні. Березневі прайси деяких російських виробників плоского прокату також містять ціни, які більш ніж на 100 дол. / тонн перевищують лютневі. Українські ж метпідприємства в березні пропонують листову сталь з експортних постачань на 35-55 дол. / тонн дорожче, ніж в лютому.

Неоднозначні обставини

Підстава до весняного збільшення розцінок на сталь металурги вбачають в двох обставинах. Перш за все називається традиційна вже причина у вигляді підвищення виробничих витрат через подорожчання сировинних матеріалів – вугілля, що коксується, ЗРС і металобрухту.

Дійсно, недавні стихійні лиха в Австралії накрутили ціни спотового ринку на той же коксівне вугілля до 300 дол. / тонн. (З квітня ж, прогнозують деякі аналітики, можливе подальше його подорожчання до 320 дол. / тонн). А вартість залізорудної сировини в цьому році вже зросла на 8%. (Причому трійка провідних світових виробників ЗРС планує з ІІ кварталу підвищити ціни ще на 20-23%.)

Однак сам по собі фактор дорогої сировини тенденцію визначити не зміг би. Планований металургами весняний цінове зростання в значній мірі підживлюється і очікуваннями сталевих виробників з відновлення в основних металоспоживаючих галузях. І на руку їм значною мірою грають припущення авторитетних експертних організацій про розвиток металлопродаж в поточному році.

Так, на початку лютого представники відомого рейтингового агентства Fitch висловили думку, що в 2011 році світовий попит на сталь зросте на 6-7%. І хоча даний прогноз нижчий підсумкових показників щодо минулого року (коли глобальна потреба в сталевої продукції, за даними Fitch, збільшилася на 11%), тим неПроте він вселяє впевненість у металургів.

В асоціації європейських метвиробникам Eurofer вважають, що попит на сталь у США і ЄС буде підвищуватися на 4% щорічно в 2011-2012. Даний прогноз пояснюють невисоким або середнім рівнем запасу чорних металів у їхніх промислових споживачів.

У свою чергу, в британському консалтинговому агентстві MEPS говорять про підвищення обсягів сталевого виробництва в цілому по світу майже на 5% у поточному році, або до 1485 млн тонн. (За інформацією World Steel Association, в минулому році світова чорна металургія і так поставила рекорд, виплавили 1414 млн МТ сирої сталі, що на 15% більше аналогічного показника-2009.) Інші експерти оцінюють можливий зростання глобального виробництва сталі на рівні 5-6% при збільшенні цін на неї від 25% до 65% в середньому по 2011 році.

Такі прогнози, на перший погляд, дозволяють метвиробникам розраховувати, що запланований ними новий ціновий виток на металоринку буде сприйнятий адекватно. Однак фінішні покупці сталевого прокату і напівфабрикатів цілком можуть підкоригувати весняні очікування металургів – своєю бездіяльністю.

Як зазначив у коментарі віце-президент Research & Consulting Group Олександр Сірик, на даний момент ситуація на експортних ринках (українських метпідприємств – прим. Автора) склалася досить неоднозначна: "З одного боку, ціни досить стабільні. Вони трохи знизилися від досягнутих максимумів лише в сегменті довгомірного прокату. Квадратна заготовка наших виробників сьогодні пропонується за 600-630 дол. / тонн, а рулон г / к продається за 730-750 дол. / тонн. З іншого ж – попит в основних регіонах споживання українських чорних металів вельми обмежений ".

А. Сірик підкреслив також наступне. Зараз і продавці, і покупці знаходяться в очікуванні того, як поведе себе ринок в березні. Перші покладають надію на відновлення попиту, другі – на те, що обсяг пропозиції сталевої продукції збільшиться.

Зрозуміло, що подібне "двостороннє очікування" цілком може обернутися цінової корекцією при експортних продажах стали, як це й відбувалося в кінці весни – початку літа минулого року. Нюанс, однак, в тому, наскільки явно ця корекція буде схожа на обвал, який в останні дні пророкують деякі експерти металургійної галузі.

За матеріалами: Мінпром

Tweet

РОЗРОБКА ВЕБ-САЙТІВ, ПРОСУВАННЯ В ІНТЕРНЕТІ